Груша є цінним дієтичним продуктом харчування, а про задоволення смакових якостей можна розповідати довго. Італійські, голландські та інші заморські груші є завжди, тільки вибирай, але нерідко ці великі красиві плоди не мають смаку… То де ж наші груші? Приблизно таким питанням задаються багато хто. Але чи вони чують відповідь на ці запитання?
Про перспективи карликового садівництва Лев Платонович Симиренко писав понад сто років тому. Організувавши помологічний розплідник у Млієві, Лев Платонович поряд з яблунею велику увагу приділяв і груші; вивчав 1123 сорти груш, і кожен із описаних ним 575 сортів отримав аж ніяк не суху характеристику, а живий образний опис, в якому виражена оцінка сорту автором. Сорт Деканка дю Коміс він коротко характеризує так: «... навряд чи знайдеться інший сорт, плоди якого поєднували б стільки позитивних переваг, як то: об'єм, чудову красу, маслянистість м'якоті, соковитість, насолода, аромат, і все це в такій дивовижній гармонії. У нашому краї та в належних умовах вона є сортом, придатним, ймовірно, не для однієї аматорської культури, але, у відповідних умовах, так само і для широкої промислової.
В одній зі своїх перших публікацій «Наші садові злоби дня», посилаючись на дані про ввезення у 1880-х роках великих партій свіжих фруктів з-за кордону до Росії, учений писав: «І холоднокровний російський плодівник захвильується, дізнавшись про ті мільйони, які витікають від нас переважно до Франції, тоді як широка смуга нашого півдня представляє всі дані до розвитку такого плодівництва, яке з надлишком покрило вимоги російського ринку ». Український садівник не міг змиритися з таким становищем і багато зробив для розвитку вітчизняного садівництва, став одним із його фундаторів. Але минуло 130 років, і ситуація повернулася, такі ж мільйони знову випливають із тепер уже незалежної України…
Слід зазначити, що більшість представлених сьогодні у європейському сортименті груш – сорти французької, бельгійської, англійської, американської та австралійської селекції. Найкращі з них – Парижанка, Бере Гарді, Жозефіна Мехельнська, Олів'є де Серр, Бере Боск, Вільямс, Бере Конгресу, Деканка дю Коміс, Тріумф Вієнни, Абат Фетель та ін. – стали основою для створення нових сортів вітчизняної селекції. Нові сорти груші української селекції скоростиглі, мають високі смакові якості, стійкі до захворювань, добре пристосовуються до інтенсивного садівництва. Сорти Вижниця, Черемшина, Роксолана – результат багаторічної копіткої роботи подружжя Копань. Селекціонери Придністровської дослідної станції садівництва В. Сайко та Л. Сатіна – автори прекрасних сортів Буковинка, Кучеренка, Яблунівська та ін.
Про сорт груші Листопадова, популярність та поширеність якого в Україні прийшла з Буковини, хочу сказати особливо. Листопадова, або Листопадова Молдови, виведений селекціонером Ксенією Душутіною внаслідок схрещування сортів Тріумф Вієнни та Микола Крюгер. Дерево середньоросле з розлогою пірамідальною кроною, висока зимостійкість, сорт стійкий до грибкових захворювань, насамперед парші і бактеріальних опіків. Плоди великі – 180-350 г (деякі мають вагу 700-800 г), після дозрівання – жовті, зі слабким рум'янцем із сонячного боку. М'якуш соковитий, маслянистий, кислосолодкий, освіжаючий, з приємним ароматом, смакові якості майже еталонні – 4,8 бала. Без перебільшення можна стверджувати, що як в Україні, так і в Європі смачнішої від цієї груші немає.
Садівництво - цікаве заняття і при правильному підході може стати добрим бізнесом. Наприклад, Польща завдяки впровадженню інтенсивних технологій у власну садівницьку галузь за останнє десятиліття перемістилася за показниками виробництва яблук з двадцятого на друге місце в Європі. Вже майже десять років на площі 4,5 га у польському господарстві Тадеуша Пагача вирощують грушу Листопадову. Щороку 200 т цих плодів успішно реалізують на місцевих оптових ринках та за кордоном. Популярний він і у супермаркетах.
Голландський розплідник Ван Райн де Бран придбав у Молдові генеральну ліцензію на вирощування посадкового матеріалу Листопадової, зареєструвавши сорт на території Євросоюзу під назвою Ксенія (Xena). Так автор багатьох прекрасних сортів селекціонер Ксенія Душутіна здобула найвищу нагороду – світове визнання, а її дітище продовжує успішну ходу європейськими садами.
Було б правильним, якби кількість шанувальників цієї груші зростала й у нас. Дерево груші росте повільно, і при використанні однорічних саджанців крону можна сформувати через три роки, а пристойний урожай одержати через п'ять років. Найкращі результати отримують від дворічних-трирічних саджанців із сильним провідником висотою понад 2 м, значною кількістю кільчаток та невеликою кількістю бічних відгалужень, які не кронують у третьому полі розплідника.
Напевно сьогодні кожного цікавлять показники зберігання плодів. Вже сама назва – Листопадова говорить про те, що це зимовий сорт. Знімне дозрівання плодів посідає кінець вересня – початок жовтня, повне дозрівання плодів настає листопаді грудня. Це дозволяє реалізувати плоди ще з осені, але пік продажу Листопадової – напередодні новорічних свят. Отоді її смак у самий раз! Взагалі, сорт має хороші властивості для подальшого зберігання, що й забезпечило йому таку популярність у Європі. Правильно вибраний термін зняття плодів з дерев – надійна гарантія отримання оптимальної якості плодів та їх гарної безпеки. У промислових насадженнях для цього використовують різні методи, наприклад, за допомогою пенетрометра вимірюють щільність м'якоті (показник має бути не нижче 6 кг/см2), рефрактометром вимірюють вміст сухих розчинних речовин (оптимальне – 1114%), проводять йодкрохмальну пробу, при якій найкращим показником є 67 балів за 10-бальною шкалою. В умовах природного охолодження груша зберігається до грудня, у звичайному холодильнику Листопадова лежить до кінця березня. Щоб досягти властивого сорту багатого смаку, плоди до 7 діб витримують у теплі після зберігання в холодильнику. При цьому груша не втрачає соковитості, пружності та транспортабельності без застосування обробок консервантами чи іншими речовинами.
Цінність промислового саду полягає не у великій різноманітності сортів, а небагатьох, які добре зарекомендували себе в певних ґрунтово-кліматичних умовах. При цьому ціна на плоди груші в кілька разів перевищує ціну яблук при однакових витратах на закладку та утримання саду. За дотримання технології сорт Листопадова щорічно даватиме врожай 40 і більше тонн якісних плодів з гектара. Як стверджують європейські садівники, грушеві сади плодоносять удвічі довше за яблуневі (відповідно до 40 і до 20 років).
У своєму розпліднику ми вирощуємо саджанці перспективних на ринку сортів яблуні та груші, у тому числі й Листопадової. Дворічні саджанці цього сорту дають товарні плоди вже в розпліднику.
Садівник Лановенко Н.В.
0968106089 - Микола Васильович
0988224566 - Людмила Максимівна
Чернігівська обл.
Жашківський р-н.
с. Побійна
