Туя

Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів. Нині туя західна, завдяки своїй зимостійкості, довговічності, стійкості до токсичних міських умов і великій кількості штучно виведених декоративних форм, набула великого поширення у всіх кліматичних зонах.

Посадка й догляд за туєю західною Посадка: навесні, до початку сокоруху. Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.

Ґрунт: помірно вологі, водопроникні ґрунти. Полив: перший місяць після посадки саджанці потрібно поливати щотижня, витрачаючи на кожну рослинку до 10 л води, а в посуху – до 15-20 л. Окрім того, один раз на тиждень, увечері, крони саджанців слід обприскувати або зрошувати з лійки з душовою насадкою літеплою водою при витраті по 15-20 л на кожен саджанець, а в суху й жарку погоду дощування проводиться двічі на тиждень.

Підживлення: навесні комплексним мінеральним добривом.

Обрізування: формувального обрізування туя не потребує, оскільки в процесі росту її крона сама собою набуває відповідної сорту геометричної форми. Санітарне прочищення проводять напровесні, улітку й восени, вибираючи для цього похмурий день. Розмноження: насінням і здеревілими живцями.

Шкідники: туєва попелиця, туєві несправжньощитівки та молі-пістрянки. Хвороби: трахеомікоз, фузаріоз, побуріння пагонів. Детально про вирощування туї західної читайте нижче

Туя західна – опис Висота туї західної, цього повільнозростаючого дерева, може сягати 20 м, хоча зустрічаються екземпляри і під 40 м заввишки. Коренева система у рослини компактна, крона яйцеподібна або пірамідальна. У молодих дерев кора червоно-бура, гладка, з часом набуває сіро-коричневого забарвлення і починає відділятися від стовбура поздовжніми вузькими смугами. Верхня сторона пагонів блискуча, темно-зелена, нижня – матова й світліша. Хвоя зелена, взимку бура або коричнева, лускоподібна, дрібна, щільно притиснута до пагона. Живе хвоя 2-3 роки, після чого разом із дрібними гілками опадає. Плоди туї західної – дрібні яйцеподібні шишки, що складаються з тонких лусок і містять пару сплюснених насінин із вузькими солом'яно-жовтими крильцями. Деревина у туї запашна, червона, відносно м'яка, але міцна і без смоляних ходів. Перевага її в тому, що вона не піддається гниттю. кипарисовик: вирощування в саду, види і сорти.

Туя західна абсолютно невибаглива і може рости як на сонці, так і в притінку. Невимоглива рослина й до складу ґрунту, вона зносить навіть близьке розташування ґрунтових вод, але на сухих ґрунтах хвоя туї західної блякне, крона рідшає, і рослина утворює дуже багато шишок. Посадка туї західної та догляд за нею не здадуться вам складними. При розміщенні саджанців на ділянці дотримуйтесь між ними інтервалу не менше 3 м, насамперед це стосується високорослих форм. У живоплоті при дворядній посадці відстань між туями має бути 50-70 см, а при однорядній – 40-50. 

Посадка туї здійснюється навесні. Ями для цієї рослини не обов'язково готувати заздалегідь. Глибина котловану має бути від 60 до 100 см. На його дно укладають шар дренажу з битої цегли завтовшки 20 см, а потім яму на половину глибини заповнюють заздалегідь приготовленою ґрунтовою сумішшю, що складається з перегною (3 частини), листової землі (2 частини), торфу (1 частина) і піску (2 частини) з додаванням 100-120 г Нітроамофоски. Кореневу систему саджанця перед посадкою потрібно потримати в посудині з водою, щоб коріння наситилося вологою. Потім саджанець встановлюють по центру ями і заповнюють простір, що залишився, все тим же живильним ґрунтом. Поверхню навколо рослини притоптують і рясно поливають. Коренева шийка саджанця має опинитися на одному рівні з поверхнею. Тільки-но вбереться вода, пристовбурні кола мульчують торфом, перегноєм або іншим органічним матеріалом. Догляд за туєю західною Як виростити тую західну Як виростити тую західну. Перший місяць після посадки тую поливають щотижня, витрачаючи за один раз 10 л води. Молодій рослині необхідне й щотижневе зрошення крони з лійки з душовою насадкою, яке здійснюють після заходу сонця. Витрата води на душову процедуру – 15-20 л. У посушливий період кількість води при поливанні збільшується до 15-20 л на одну рослину, а дощування проводять двічі на тиждень. Після поливання ґрунт навколо туї розпушують на глибину 10 см. 

Хвороби і шкідники туї західної Найчастіше у туї західної буріють або всихають пагони та гілки. Ці захворювання викликають грибкові інфекції. Бурі пагони: напровесні на рослині жовтіють окремі лусочки або голки, а пізніше весь пагін буріє і відмирає. Такі пагони потрібно негайно видаляти, а тую кожні два тижні з липня по жовтень обробляти двовідсотковим розчином Фундазолу. Всихання пагонів: у цього явища може бути дві причини: замокання коренів і фузаріоз, або трахеомікоз, що викликається ґрунтовими грибками. Спочатку на рослині жовтіє й опадає листя, буріє молодий приріст, а слідом за ним і верхівки дорослих пагонів, і це свідчить про те, що поживні речовини перестали надходити від коренів до крони. Якщо природа явища грибкова, тую західну і ґрунт навколо неї слід обробляти двовідсотковим Фундазолом або препаратом подібної дії: Картоцідом, Абіга-Піком, ХОМом. Одночасно слід підвищувати опірність рослини грибковим інфекціям обробками препаратом Циркон. У якості профілактичного заходу використовують регулярні обробки туї з весни до осені Цинебом або мідьвмісними препаратами.